Електроізоляція

В групу Електроізоляція входять наступні товари: склотекстоліт, текстоліт, гетинакс, ізоляційний картон, лакотканини, склолакотканини, склотканини, електроізоляційні трубки, капролон, фторопласт, поліуретан, стеклоленты, ктперка, тафтянка, синтофлексы і т. д.

Електроізоляційними матеріалами або, як їх ще називають, діелектриками, називають групи речовин, за допомогою яких можна здійснити ізоляцію окремих елементів або частин обладнання, що знаходяться під напругою. На відміну від провідників, матеріали для електроізоляції володіють високим коефіцієнтом опору. Головною властивістю будь-яких матеріалів є їх здатність накопичувати енергію і створювати сильні електричні поля.

Класифікація діелектриків

Вибираючи серед усього асортименту електроізоляційних матеріалів, які можна купувати оптом і в роздріб, варто розуміти, що всі вони розрізняються. Отже, необхідно відштовхуватися від сфери застосування, яка і буде обумовлювати використання тих чи інших різновидів.

За агрегатним станом виділяю такі діелектрики:

• газоподібні;

• рідкі;

• тверді.

Остання група включає в себе электроизоляционные полимеры, пластмассу и керамику.

Ориентируясь на развернутый состав, материалы разделяются на органические и неорганические. Первых объединяет между собой наличие атомов углерода. Неорганические диэлектрики не могут содержать углерода, поэтому выбор осуществляться по шкале нагревостойкости.

Желая купить электроизоляционные материалы в личное пользование, следует обращать внимание на способ их получения. Це можуть бути натуральні, природні діелектрики і синтетичні, вироблені людиною. Саме другі і складають одну із самих великих груп.

У свою чергу, всі тверді матеріали поділяються на численні підгрупи. Враховується їх склад і структура. Виділяють плівкові електроізоляційні матеріали, мінеральні діелектрики та воскоподібні просочення.

Класи нагрівостійкості

Одним з найважливіших показників електроізоляційних матеріалів є їх здатність витримувати високі робочі температури. Поскольку в большинстве случаев диэлектрики необходимы для установки в электрических машинах, светодиодной продукции или трансформаторах, выделяют 7 классов нагревостойкости. Каждый из них отличается материалом-основой, наличием/отсутствием дополнительной жидкой пропитки, температурой эксплуатации.

Класс «Y» подразумевает максимальную температуру нагрева в 90 градусов по Цельсию. Под эту категорию попадают твердые электроизоляционные материалы из хлопка, шелка, целлюлозы и другие волокнистые аналоги.

Классу «A» характерно использование аналогичных материалов, но уже с пропиткой из жидких изолятов. Это позволяет им выдерживать максимальный нагрев до 105 градусов по Цельсию выше нуля.

В классе «E» представлены диэлектрики в виде синтетических пленок. Выпускаемые в продажу электроизоляционные материалы разрешается нагревать до 120 градусов.

Класс «В» - органические материалы на основе слюды или альтернативные им асбестовые или стекловолокнистые. Все они имеют пропитку, которая позволяет нагреваться диэлектрикам до 130 градусов.

Класс «F» открывает перечень высокотемпературных электроизоляционных материалов, которые разрешается использовать в машинах с большим нагревом. Данный класс не должен превышать 155 градусов по Цельсию.

Класс «С» включает синтез органические и неорганических материалов: кварц, стекло, керамику. Максимальная температура нагрева начинается от 180 градусов.