Шкідливість пластмаси — гучний предмет обговорення в суспільстві. Основний мінус пластику — стійкість до біорозкладання, призводить до накопичення відходів у навколишньому середовищі. Ці відходи забруднюють ґрунт, водойми та океани, завдаючи шкоди екосистемам та сприяючи смертності тварин. Крім того, при спалюванні пластикових матеріалів виділяються токсичні речовини, що отруюють людину та природу.
Це питання обговорюється тому, що пластика довкола нас дуже багато. Він буквально всюди. І не просто так: відкриття бакеліту, полівінілхлориду (ПВХ) та полістиролу у 20 столітті призвели до революції у промисловості, дозволивши створювати легкі, дешеві та міцні вироби. Це зробило можливим масове виробництво доступних товарів та покращило якість життя мільярдів людей по всьому світу.
То що таке пластик — благо чи загроза планеті? Сьогодні ми не можемо відмовитися від нього повністю, але чи варто намагатися? Чи все не так погано? Дізнаймось все про пластик і постараємося відповісти на ці питання.
Пластик – це широка група синтетичних чи напівсинтетичних матеріалів, що використовуються практично скрізь. Основою для виробництва більшості пластмас є полімери — довгі ланцюжки молекул, що складаються зі структурних одиниць. Їх отримують в основному з нафти й природного газу. Більше про те, з чого роблять пластмасу, можна почитати у нашому блозі.
Існує два основних класи пластику: термопластики та термореактивні пластики.
Термопластики, такі як поліетилен та полівінілхлорид (ПВХ), можна повторно нагрівати та формувати, що робить їх особливо корисними для переробки. Термореактивні пластики, такі як бакеліт та епоксидні смоли, після затвердіння формують незворотні хімічні зв'язки. Так вони стають стійкішими до тепла, але не придатними для повторної переробки.
Про види пластику та їх застосування ми докладно розповідали в одній із попередніх статей.
Винахід пластмаси — матеріалу з принципово новим складом, ознаменувало собою справжню революцію в промисловості та медицині. Дозволило створювати вироби з унікальними властивостями, недоступними раніше.
У 1940-х роках інженери фірми Boeing розробили перший у світі пасажирський літак із композитних конструкційних пластиків – Boeing 247. Це відкриття змінило підхід до будови літаків, зробило їх легшим, міцнішим та економнішим у використанні палива.
Те саме стосується автопрому. Один шматок abs пластику робить автомобіль безпечнішим, легшим і сильно зменшує витрати палива. Протягом усього терміну служби середнього легковика пластикові деталі заощаджують близька 3 тис. літрів. Отже, в атмосферу потрапляє значно менше парникових газів.
До речі, на нашому сайті ви можете замовити інженерну сировину в листах та шматках. Потрібного вам розміру та товщини. Наприклад, з чорного листового пластику на верстатах ЧПУ можна робити корпуси для технічного обладнання, надійні пластикові кожухи для світлосигнального обладнання, деталі внутрішньої обшивки транспортних засобів (салон, ручки, елементи декору, панель приладів) та багато іншого.
А з листового білого АБС пластику 3 мм — вивіски та інформаційні стенди, меблеві фасади та багато інших деталей.
Його також можна замовити у вигляді ниток: вони разом з нитками PLA вважаються найпоширенішими матеріалами для тривимірного друку. Ми навіть присвятили окрему статтю цих пластиків і питання про те, як відрізнити АБС від ПЛА ниток.
Винахід не просто зробив наше життя комфортнішим, а й надав незмірну користь. Досягненням полімерної промисловості присвятили цілий музей у Мадриді. Його відкрили 8 травня 2021 року як нагадування про те, що ми отримали разом із появою пластмас:
Це лише деякі з прикладів застосування пластику: все не перерахувати. Більшість технологічних пристроїв, які ми використовуємо щодня, створені з використанням пластмас: ноутбуки та смартфони теж виготовлені з пластику, як і холодильник, чайник, телевізор та пральна машина. І ефективних альтернатив йому поки що немає. Ефективних — означає з тими самими перевагами й з тією ж собівартістю. Адже попит на пластмаси обумовлений зокрема їхньою ціною. Так, на виробництво полімерної сировини потрібно на 21% менше витрат, ніж на виготовлення скла.
Навіщо взагалі шукати альтернативи? Причина номер один – вплив на довкілля. Щороку приблизно 9,5 мільйона тонн пластику потрапляють в океан, формуючи так звані сміттєві плями, які негативно впливають на морську фауну. За даними експертів Світового фонду дикої природи (WWF), через забруднення океанів популяції великих видів риб скоротилися настільки, що відновлення їх чисельності до початкового рівня вже неможливе. При цьому пластик складає до 80% усіх відходів, що забруднюють світовий океан. У його водах матеріал розпадається на мікрочастинки, які потім можуть потрапляти в організм людини через рибу та морепродукти.
Ще при розкладанні полімерні вироби вивільняють метан та етилен, які є одними з газів, що викликають парниковий ефект. Загалом, плюсів і мінусів у пластику вистачає.
Хоча щодо мінусів є застереження. Проблема забруднення пов'язана не так з самим матеріалом, як з його неправильним використанням та утилізацією. І складнощами з переробкою. За весь час виробництва пластмас у світі було перероблено лише 9%. Перешкод багато: обмежена інфраструктура для переробки, низький відсоток переробки окремих видів пластику, забруднення сировини, економічна недоцільність. Обмежені можливості вторинного використання переробленого пластику тощо.
Але поки вирішуються глобальні проблеми, ми можемо зробити свій внесок.
Отже, пластик, плюси та мінуси якого ми розглянули, це наша відповідальність. Важливо скоротити виробництво та введення в ужиток речей, які використовуються лише 10 хвилин, практично не підлягають переробці, і в 90% випадків опиняються на звалищах. І в цілому виявляти усвідомленість у всіх циклах виробництва.
Розглянемо з прикладу:
Можна довго дискутувати про плюси та мінуси вторинної переробки, і мріяти про швидку розробку біорозкладних аналогів. Однак більшість експертів сходяться на тому, що саме переробка, разом із розумним споживанням та контролем відходів, можуть покращити ситуацію з їх надлишком і зняти з пластику тавро “екологічного зла”.