Капролон чи поліацеталь: Порівняння

Поведінка під навантаженням: удари, вібрації, деформація

Головна різниця між капролоном та поліацеталем у тому, як вони реагують на динамічне навантаження.

• Капролон витримує удари та короткочасні навантаження. Не кришиться, а деформується і повертається у вихідний стан. Завдяки цьому його використовують у різних деталях, що працюють з вібрацією, ривками, різкими стартами. Зокрема, у приводах, де ремінь смикає шків при кожному включенні. Навіть при легких перекосах чи перекладках навантаження капролон не тріскається.
• Поліацеталь жорсткий, майже не пружинить і краще зберігає форму. При постійному навантаженні не «повзе», не змінює геометрію (важливо в точних вузлах, напрямних, втулках, прецизійних посадках). Але при сильному ударі або різкій напрузі може тріснути, особливо в місцях із гострими краями чи різьбленням.

Також важливо враховувати тривалий вплив навантаження. Капролон під тиском може поступово деформуватися, особливо за підвищеної температури. Поліацеталь у таких умовах залишається стабільним та не розслабляється з часом.

Стійкість до температури та робота без змащення

Капролон витримує показники до +110 °C, але короткочасні. Не любить сухе тертя: при перегріві розм'якшується, з'являються задирки. Тому, якщо мова йде про рухливу втулку, яку не можна змащувати, краще використовувати стрижень капролоновий маслонаповнений, який:

• знижує коефіцієнт тертя;
• зменшує стукіт;
• подовжує ресурс у 1,5-2 рази.

Один клієнт ставив такі втулки в преси для лиття алюмінію: вони витримували до 6 місяців безперервної роботи при температурі до 90 °C.

Поліацеталь теж працює до +100 °C, але у нього вища стабільність під навантаженням. У механізмах, де крутиться вал, ходить шарнір або рухається шестерня, що стабільно тримає форму. Коефіцієнт тертя з металом низький і навіть без мастила можна отримати хороші параметри ковзання. Наші клієнти ставили POM-C у:

• поворотні вузли пакувальних ліній;
• муфти подачі на деревообробних верстатах;
• шестерні у ручних механізмах.

Головне забезпечити відведення тепла, якщо температура наближається до 100 °C: перегрів може призвести до внутрішньої деградації матеріалу.

Виникає питання: то що краще – поліацеталь чи капролон маслонаповнений? Якщо потрібна стабільність під навантаженням, точні посадки та робота при температурі до 100 °C, краще вибрати поліацеталь. А ось для втулок із сухим тертям, ударами та вібрацією більше підійде маслонаповнений капролон: він тихіше, довше живе та прощає навантаження.

Вологопоглинання та стабільність розмірів

Обговорюючи, чим відрізняється капролон від фторопласту ми вже згадували, що найбільший практичний мінус капролону – його гігроскопічність. Навіть якщо деталь не торкається води, вона вбирає вологу з повітря. Через тиждень у сирому цеху втулка діаметром 40 мм може "плисти" до 40,1 мм. При щільній посадці це вже перекіс, зношування, заїдання. Особливо це критично, якщо:

• необхідно зберегти геометрію в рухомому вузлі;
• деталь стоїть у закритому механізмі та до неї складно дістатися;
• допуски не перевищують ±0,05 мм.

Поліацеталь майже не вбирає воду, навіть в агресивному середовищі. В автоматах розливу, де є волога, конденсат та мийні засоби поліацеталеві напрямні працюють роками.